 Комусь вистачає для відпочинку поїздки на дачу, хтось їде до океану, де «все включено», проводить дні за кордоном від екскурсії до екскурсії або гріється на сонечку, а хтось шукає пригод, ганяючись на велосипеді або автомобілі по всьому світу, сплавляючись по бурхливих гірських ріках в гонитві за новими враженнями. А який же буває екстремальний туризм – відпочинок, пов’язаний з ризиком?
Подорожуючи, ви опиняєтеся в нових місцях, намагаєтеся вижити в невідомій для вас обстановці. Завжди є правила виживання і перш ніж відправитися куди-небудь, уважно їх вивчіть, щоб знизити ризик травматизму. Розглянемо кілька видів екстремального туризму: альпінізм, рафтінг, каякінг, дайвінг, пішохідний, автомобільний, гірський, індустріальний туризм, легкоходство і автостоп. Існує офіційна класифікація походів за рівнями складності: некатегорійні і з першого по шостий. Визначення рівня залежить від тривалості маршруту в днях, наявності важкопрохідних ділянок, довжини маршруту в кілометрах. Сюди ж можна віднести ще погоду: якщо вас наздогнав шторм або сніжна буря, зростає рівень складності.
Альпінізм – один з найскладніших видів екстремального туризму, але дуже цікавий. На шляху доводиться долати різні перешкоди: скелі, річки, льодовики і ледопади. Існує кілька різновидів альпінізму: висотний, скелелазіння, комбіновані скельно-сніжно-льодові сходження, Big Wall. Вони відрізняються висотою маршруту, технікою проходження, спорядженням, погодними умовами. Альпінізм дав початок розвитку спортивному скелелазінню, льодолазінню, скі-альпінізму і гірському туризму. Якщо ви хочете зайнятися альпінізмом, почніть з гірського туризму або скелелазіння.
Пішохідний і гірський туризм відрізняються між собою маршрутом, рівнем складності та спорядженням. У гірському туризмі використовується альпіністське спорядження, а головною метою є проходження маршруту певної складності. Можна сказати, що гірський туризм – це високий рівень пішого туризму. Але якщо пішохідний похід проходить через пустелю, то він вже буде складним.
Легкоходство схожий вид туризму на пішохідний і гірський, але відрізняється меншою кількістю спорядження і запасів, за рахунок чого вважається екстремальним.
Останнім часом почав активно розвиватися велотуризм. Тут також присутні 6 категорій складності. Для велопоходу першої категорії мінімальна протяжність – 300 км, а для шостої – 800 км і 500 км з них – дорога із заболоченими ділянками, лісові буреломи, подолання річок та переправ. У 1980 р була створена міжнародна асоціація есперанто-говорячих велосипедистів – BEMI. Асоціація часто організовує велосипедні тури в європейських країнах, на які запрошуються велосипедисти різних національностей. Нагадаю, що есперанто – штучна універсальна міжнародна мова.
Влітку особливою популярністю користуються рафтинг і каякінг. Це – водні види туризму. Відрізняються сплавними засобами та бурлінням води. Рафтинг – сплав на спеціальних плотах по бурхливих річках. Каякинг поділяється на морський, гребний слалом, швидкісний спуск та фрістайл на бурхливій воді. Сюди ж можна віднести походи на байдарках, в які можна ходити початківцям туристам і навіть з дітьми.
З технологічним прогресом й урбанізацією населення прийшли індустріальний, автомобільний туризм і автостоп. Переваги автомобільного туризму – обсяг речей, які можна взяти з собою. Недолік – обмеженість доріг.
Автостоп – подорож на чужому транспорті. Щоб бути автостопером, необхідно знати їх мову жестів, зуміти розвеселити підвозячого вас водія. Найчастіше ними стають далекобійники, які довго перебувають за кермом. Вони з задоволенням підвезуть вас і поспілкуються. Такий вид подорожі один з найдорожчих, але треба враховувати і його нестабільність: не відомо хто, коли і куди вас підвезе.
Індустріальний туризм, як і багато інших, виник з метою задоволення дослідницького інтересу. Тільки об’єктами вивчення є будівлі, покинуті та інженерні споруди виробничого характеру. Індустріальний туризм поділяється на урбанізм, прогулянки по дахах (руфінг), дослідження підземних споруд (диггерство), відвідування занедбаних будівель релігійного призначення (постпаломницттво), проникнення на охоронювані території (інфільтрація), психогеографія.
Дайвінг – подорож в маловивчене середовище проживання. Підрозділяється на підводне плавання з апаратами, які містять запас повітря, і фрі-дайвінг (апное), без додаткового обладнання.
Екстремальний туризм надає можливість випробувати себе і свій організм. Щоб такий відпочинок закінчився без важких наслідків, продумуйте свої дії до кінця, прийміть всі заходи безпеки, необхідні для вашого виду туризму. Дотримуйтесь елементарних правил і тоді ви зможете дійти до мети і повною мірою насолодитися екстремальним відпочинком.
Продавай реферати, курсові, дипломні, лекції, шпаргалки, методички, книги на сайті
BestRef.at.ua
|
[ Вгору ]