Про яку б область людської діяльності або природне явище не зайшла мова, практично завжди знайдеться відповідний до випадку медичний термін, що описує страх навіть перед найнеймовірнішим сценарієм розвитку подій. За різними даними, близько 9% населення планети старше 18 років страждає від фобій, деякі з яких і хворобою назвати складно – так, особливість сприйняття навколишнього світу, – тоді як інші заподіюють значні
1. Дентофобія, одонтофобія
Небагато стрибатимуть від радості, дізнавшись про необхідність відвідати зубного лікаря. Так, згідно оцінці організації WEBMD, від 9% до 20% американців призналися, що уникають під різними приводами візиту до дантиста із-за супроводжуючого думки про це відчуття страху. Проте стійка фобія – це серйозніший стан. Людина при цьому не перетне поріг лікарського кабінету незалежно від наслідків, і привести до фахівця може тільки одне – нестерпимий біль. Серед причин виникнення розладу називаються невдалі у минулому операції на зубах, страх ін'єкцій, відчуття безпорадності, коли керовані сторонні інструменти на зразок свердла знаходяться в роті.
2. Кінофобія
Від маленького смішного щеняти до німецької вівчарки – будь-який представник тварин-друзів людини може викликати у страждаючих кінофобією напад панічного жаху. В основному страх з'являється після укусу собакою або спостереження, як чотиринога істота покусала кого-небудь. В окремих випадках боязнь виходить просто з виводу про те, що собака теоретично може укусити.
3. Аерофобія
Не існує поняття "Безпечне небо" для мільйонів жителів Землі. Відповідні страхи варіюються від невеликого неспокою до дуже сильного, званого аерофобією, коли людина не допускає щонайменшої думки про політ на повітряному транспортному засобі. Людей з цим розладом ділять на дві групи: тих, хто побоюється краху літака, і страждаючих боязню обмеженого простору (клаустрофобією) або висоти (акрофобия). Близько 15% дорослого населення не може змусити себе зайняти місце в лайнері. По датованій 2001 роком статистиці вірогідність загинути під час польоту складає 1 до 20000 – набагато нижче, ніж від ДТП (1 до 100) або від серцевого нападу (1 до 5). Проте наведенням одних лише статистичних показників людини не переконати, тому використовується терапія за допомогою віртуальної реальності і інших форм когнітивно-поведінкової корекції.
4. Астрапофобія
Гуркіт грому і спалаху блискавки можуть викликати почастішання серцебиття і нервова поведінка у страждаючих астрапофобией. Буває, що люди вимушені унаслідок фобії перебиратися на постійне місце проживання в регіони з якомога спокійнішою погодою. Як відзначає професор Джон Уестфілд з Університету Айови (University of Iowa), що живуть з даним розладом значно більше, чим можна було б припустити. У 2006 році 76% опитаних ним студентів в тому або іншому ступені переживали неприємні відчуття під час неспокійної погоди. Деякі були настільки збентежені цим фактом, що нікому не розповідали, і деколи навіть подружжя не було обізнане. Уестфілд рекомендує "комбінацію соціальної підтримки і точної інформації, а також тренувань релаксації і упоралося з панікою".
5. Ніктофобія
У разі дітей випробовувана ними в розумних межах боязнь темноти не вважається порушенням, оскільки значно поширена. "Що нас завжди вражає, так це те, в що вірять діти, - говорить професор психології Томас Оллендік (Thomas Ollendick). – Вони вірять у все мислиме і немислиме, що може з'явитися з темноти". Зазвичай з таких страхів зростають, але якщо вони досягають високого рівня, перетворюючись на ніктофобію, то можуть без лікування залишитися з людиною і після досягнення статевої зрілості.
6. Акрофобія
Страх висоти – також одна з найпоширеніших фобій: по різних оцінках від 3% до 5% населення страждає від акрофобии. Раніше прийнятий був вважати, що причина її виникнення криється в ірраціональному страху перед звичайними стимулами від зовнішнього середовища, проте нові дослідження свідчать про інший механізм. У опублікованій виданням Proceedings of the Royal Society роботі описується експеримент, в ході якого учасники повинні були оцінити висоту будівлі із землі і з його даху. В порівнянні з акрофобии, що не має симптомів, групою страждаючі розладом люди в першому випадку називали приблизно на 3 метри велику висоту, в другому – на 12 метрів.
7. Соціофобія
Якщо виступ перед аудиторією викликає почервоніння шкіри особи і підвищене потовиділення, тоді можна говорити про ознаки социофобии. Причому, вона не обмежена ситуаціями з увагою публіки до персони. Дискомфорт приносять навіть такі дії, як процес їжі або пиття перед чиїм-небудь випадковим поглядом. Зазвичай виявляється даний вид страху починаючи з 13 років. До цього виду розладів можна віднести демофобию – нічим не аргументований страх перед скупченням людей, натовпом.
8. Агорафобія
Мільйони людей випробовують страх перед будь-яким местомом або ситуацією, якщо від вірогідних пов'язаних з ними подій неможливо буде швидко сховатися. Сюди входять ліфти, спортивні заходи, суспільний транспорт, участь в дорожньому русі, магазини і літаки. Агорафобія може змусити людину відмовитися покидати будинок, здійснювати поїздки на автомобілі або виходити на відкритий простір (площі, паркі). Причиною вважається побоювання ганьбитися перед іншими, безпорадності, відсутності контролю за ситуацією. Починається хвороба не в ранньому дитинстві, як багато фобій, а з 20 років.
9. Арахнофобія
Боязнь павуків заслужено входить в першу десятку фобій. Цікаво відзначити, що по деяких дослідженнях серед жінок арахнофобия зустрічається в 4 рази частіше. Девід Рекисон (David Rakison) з Університету Карнеги-меллона (Carnegie Mellon University) виявив, що представниці слабкої статі вже у віці 11 місяців швидко запам'ятовують асоціацію між зображеннями павуків і змій і виразом обличчя, що позначає страх. В той же час з хлопчиками такий ефект не спостерігається. З погляду еволюції, вважає Рекисон, це має сенс, оскільки у давнину жінкам доводилося часто стикатися з отруйними павуками при пошуку їжі. З іншого боку, чоловіки повинні були йти на ризик під час полювання, тому вид павуків для них не такий страхітливий.
10. Офідіофобія
Боязнь змій також може бути обумовлена еволюцією. Відмітити змію або того ж павука вчасно і прийняти заходи для захисту або втекти означає збільшити шанси на виживання. Згідно одному з досліджень, в ході якого діти і дорослі проглядали зображення з різноманітними об'єктами, включаючи цей клас рептилій, останні пізнавалися швидше, ніж наприклад жаби або квіти. Учені вважають, що це дозволяло далеким предкам вижити в дикій природі.
Продавай реферати, курсові, дипломні, лекції, шпаргалки, методички, книги на сайті
BestRef.at.ua
|
[ Вгору ]