 КЕРІВНИЦТВО ГРОЮ
На зачатках організованого футболу, грою керували капітани команд-учасниць. Через те, що капітани були в той же час гравцями, їм було не зручно при грі між собою вступати в суперечки про правила. Тому кожна команда призначала свого представника, що не брав участь у грі і мав право, якщо буде потреба й за взаємною домовленістю, перервати гру.
Канони суддівства вперше згадуються в 1873 році. Суддя за власною ініціативою ніколи в гру не втручався, а тільки в тому випадку, якщо представники не могли між собою домовитися. У той час суддя тільки стежив за часом, робив позначки про матч, призначав і видаляв гравців із гри. Гру він переривав словами або жестом, а з 1878 року - свистком. Правила від 1881 року радять, щоб грою керував суддя. З 1887 року представники команд стали суддями на лінії. Вони ще мали право переривати гру за бажанням команд і по взаємній згоді. У їхню компетенцію входило також обрання судді.
В 1889 році суддя міг вмішатися в гру тільки в тому випадку, якщо судді на лінії не приходили до загальної думки. Потім суддя сам вирішував, як буде тривати гра. Тільки в 1891 році суддя одержав повну владу.
В 1895 році влада судді поширилася й на ті випадки, коли було потрібно переривати гру. З 1903 року у футболі було введене поняття переваги у грі: суддя не зупиняє гри, якщо впевнений, що ця зупинка принесе вигоду провиненій команді. В 1936 році судді було дане право карати гравців з того моменту, коли він з’явився на поле. З 1938 року суддя має право застосовувати правила після початкового удару.
ФУТБОЛЬНЕ ПОЛЕ
В 1863 році у футбол грали на поле з максимальними розмірами 130х90 метрів. Але згодом стало ясно, що таке поле занадто велике. Уже в 1866 році були встановлені мінімальні розміри поля 91х45 метрів, а з 1897 року максимальні розміри були знижені до 119х91,5 метра. Для позначення поля в той час досить було чотирьох кутових прапорців. Їхня мінімальна висота (1,52 м) була встановлена тільки в 1896 році. З 1883 року поле позначалося борозенками в землі. В 1883 році на футбольному полі проводилися дві лінії, паралельні лініям воріт, на відстані 5,5 й 11 метрів від лінії воріт. Ці лінії проходили по всій ширині поля - від однієї бічної лінії до іншої. В 1891 році 5,5-метрові лінії були скасовані, а замість них на футбольному полі в кожної штанги воріт позначалося півколо радіусом 5,5 метра. Одночасно вступило в дію правило про позначення центрального кола радіусом 9,15 метра. До цього в центрі поля була тільки крапка. Центральну лінію позначали деякі команди зі своєї ініціативи вже в 90-х роках. У правила ж її вводять із 1902 року. З 1895 року лінії на полі позначалися не борозенкою, а крейдою, вапном або іншим зручним матеріалом так, щоб перебувати на одному рівні з поверхнею поля. В 1897 році було встановлено, що футбольне поле повинне утворювати прямокутник. Нинішнє позначення футбольного поля визначено в 1902 році. Тоді ж були скасовані напівкола у стійок воріт та 11-метрові лінії. Замість них була введена площадка у воріт, штрафна площадка і крапка для 11-метрового удару, а також кутовий сектор. З 1909 року для кращої орієнтації поза футбольним полем поміщають центральні прапорці. Штрафну дугу біля штрафної площадки позначають із 1937 року.
Продавай реферати, курсові, дипломні, лекції, шпаргалки, методички, книги на сайті
BestRef.at.ua
|
[ Вгору ]